Відчуваю

Лишилась за вікном погода, І знов не в спокої природа. Лишились за вікном очі твої, Очі твої. Лишилось те, що надавало зміст серед вогнів усіх Країн та міст. Любов, щоб поєднала нас Навік. Ти далеко, та я відчуваю, Як без тебе я жити не знаю. Будуть зустрічі, будуть прощання. Бережи, Боже, наше кохання. Ти далеко, та я відчуваю, Як без тебе я жити не знаю. Будуть зустрічі, будуть прощання. Бережи, Боже, наше кохання. Мов вічність тягнеться хвилина, Та для журби нема причини, Бо бачу уві сні очі Твоїіі. Ліпнить це те, що надавало зміст серед вогнів усих Країн та міст. Любооով, що поєднала нас Навівки. Оу-воу. Ти далеко, та я відчуваю, Як без тебе я жити не знаю. Будуть зустрічі, будуть прощанням. Бережи, Боже, наше кохання. Ти далеко, та я відчуваю, Як без тебе я жити не знаю. Будуть зустрічі, будуть прощання. Бережи, Боже, наше кохання. Я кохаю тебе, так кохаю, відчуваю я, Відчуваю. Я кохаю тебе, так кохаю, відчуваю я, Відчуваю. Ти далеко, та я відчуваю, Як без тебе жити не знаю. Будуть зустрічі, будуть прощання. Збережи, Боже, наше кохання. Ти далеко, та я відчуваю, Як без тебе я жити не знаю. Будуть зустрічі, будуть прощання. Бережи, Боже, наше кохання. Ти далеко, та я відчуваю, Як без тебе я жити не знаю. Будуть зустрічі, будуть прощання. Бережи, Боже, наше Кохання!