Гра

Розмови до ночі під ранок забули Бачу твій погляд — він націлений в губи Я відчуваю на собі твій присмак а в голові думки Який же він мудак Повторюю собі — вже немає сил Залиш мене у спокої, як я просила Ти обіцянки сипав мені із кишень але ти все ж забув: я не твоя мішень Який ти ззовні гарний, та, на жаль, це гра Я досі пам’ятаю, як ти підійшов З твоєї біографії я не одна яка запала на твою псевдолюбов Ти думав: все за планом, але вже світає Я не акторка, вибач, — не вийде кіно Питаєш, чому мене більше не чіпляє Все поміж нами так заплутано Я підіймаю білий прапор, вибач, любий і повертаю всі байки тобі назад А ти, я знаю, мене точно не забудеш Я так і хотіла, котику: au revoir Ти сам собі я — на межі Знов — не кохання а міражі Ця кімната чула вже багато слів Нас так несло, а ти не зупинив Який ти ззовні гарний, та, на жаль, це гра Я досі пам’ятаю, як ти підійшов З твоєї біографії я не одна яка запала на твою псевдолюбов Ти думав: все за планом, але вже світає Я не акторка, вибач, — не вийде кіно Питаєш, чому мене більше не чіпляє Все поміж нами так заплутано